Особове ім'я, найменування на -ов і назва села: як документи показують утворення прізвищевої форми.
Перші записи: ім'я, двір і село
Найраніший перевірений запис Онфілогова займає один рядок. 1536/37 року переписувач обходив монастирське село Прилуки на Волзі — такі описи складали, щоб знати, скільки податків брати з кожного двору, — і назвав мешканця неорного двору: «Тонкой Онфилогов».
Прізвищ у сучасному розумінні селяни тоді не мали. Людину записували за ім'ям або прізвиськом і за батьком. Сусіди Тонкого в тому самому рядку — Некраско Данилов і Халя Залогін: теж прізвисько плюс ім'я батька. Такі іменування змінювалися з кожним поколінням, і лише з часом одне з них закріплювалося за родиною.
За сорок років до цього
Близько 1495–1497 років ярославський монастир судився за сінокіс на березі Которослі, притоки Волги. Справу розглядав тіун — суддя на князівській службі. Суд тоді відбувався в присутності місцевих людей, які потім могли підтвердити, як усе було, і грамота перелічує їх поіменно. Останнім названо Анфілофа Селиванова — живу людину з близькою формою нашого імені. «Селиванов» тут, найімовірніше, означає просто «син Селивана».
Неорний двір у Прилуках
Прилуки — велике село на Волзі між Угличем і Кашином. Ним володів Троїце-Сергіїв монастир під Москвою — до XVI століття один із найбагатших землевласників країни, чиї села були розкидані далеко від його стін. У Прилуках торгували худобою й ловили рибу, а писарі ділили двори на орні та неорні: одні годувалися землею, інші — чимось іншим.
Тонкой — не церковне ім'я, а радше прізвисько, імовірно від слова «тонкий». Онфілогов — «син Онфілога»: отже, поколінням раніше жила людина з ім'ям, що виросло з Амфілохія.
«…а непашенных дворов: в. Некраско Данилов, в. Тонкой Онфилогов…»
С. М. Каштанов. «По следам троицких копийных книг XVI в.» // Записки отдела рукописей. Вип. 40. М.: Книга, 1979. С. 43, док. № 3 (у PDF — с. 44).
Фрагмент джерела; підсвічування рядка додала редакція.Онфілогово: чотири двори
Писцева книга — це опис землі: надіслані з Москви писці переписували села, двори, ріллю та сінокоси, щоб знати, хто скільки має платити й служити. У тверській писцевій книзі 1539/40 року за Стефанідою, дружиною Івана Юрлова, — тобто в її володінні — записано село Нікольське Свечино з селами-присілками. Одне з них — Онфілогово, чотири двори. Села часто називали за першим поселенцем або власником: мабуть, колись тут жив чоловік на ім'я Онфілог. Це найраніше з віднайдених сіл із нашим ім'ям.
Прилуки показано за сучасним селом. Для Онфілогова позначено центр володіння — Нікольське Свєчино у волості Хорвач. Ні точний двір Тонкого, ні розташування чотирьох дворів села поки не встановлено. Спорідненість між носіями імені в цих місцях невідома.
Ім'я, від якого могли назвати нащадків
Пів століття потому, уже далеко на півдні, у новому прикордонному Орлі — про нього наступний розділ, — писцева книга 1594/95 року згадує Анпілога Івановича Онаньїна: його маєток на той час перейшов до онука Кондратія. Тут Анпілог — просто особове ім'я людини з іншої родини, але видно, що таке ім'я було в ужитку.
«За Кондрашкомъ за Вавиловымъ сыномъ Онаньина, что было за дѣдомъ его за Анпилогомъ (sic) за Ивановымъ сыномъ Онаньина въ тойже дер. на Государнинѣ селищѣ, на р. на Орлѣ, подъ Корчаковымъ лѣсомъ…»
«Писцовыя книги Московскаго государства». Ч. I. Отд. 2 / под ред. Н. В. Калачова. СПб., 1877. С. 948; Орловський повіт, Корчаковський стан. Позначка «(sic)» належить видавцеві. Рукопис — РГАДА, ф. 1209, оп. 1, спр. 329; старий шифр МАМЮ — № 399.
Фрагмент джерела; підсвічування рядка додала редакція.А в тій самій орловській книзі записано вже цілу групу землевласників із прізвищами Онфілогов, Анфілогов і Анпілогов.
Для дослідниківДжерела, застереження та відкриті питання цього розділу
Прилуки, 1536/37. Запис дійшов у виписці з рукописної копії XVI століття, опублікованій істориком С. М. Каштановим («По следам троицких копийных книг XVI в.» — «Слідами троїцьких копійних книг XVI ст.»). Скорочення «в.» перед ім'ям означає «во дворе» («у дворі»). Дата 1536/37 охоплює рік від вересня до серпня за тодішнім літочисленням. Чи успадкували іменування діти Тонкого і чим він жив, документ не повідомляє; спорідненість з орловськими та курськими служилими родинами не встановлено. Дослідження монастирського господарства. S-UGLICH-1536 S-PRILUKI-HISTORY
Анфілоф Селиванов. Права грамота у спорі Спасо-Ярославського монастиря за пожню (сінокісну луку) Крестці; справу розглядав тіун Афанасій Дуров. Вік і заняття Анфілофа не вказано, а його спорідненість із пізнішими Ампілоговими не встановлено.
Онфілогово. Село в волості Хорвач Юр'ївського стану Тверського повіту: 4 двори, 30 четвертей ріллі в полі, 30 копиць сіна. Ім'я епоніма в книзі не названо, і воно відновлюється лише з назви; чи був він власником або засновником, невідомо. Зв'язок села з Прилуками (до них близько 200 км) не доведено. S-TVER-1540
Анпілог Онаньїн. Ланцюг Анпілог — Вавил — Кондратій стосується Онаньїних; їхню спорідненість з Анфілоговими з тієї самої книги не встановлено. S-OREL-1594-ANPILOG