Перші дев'ять служилих землевласників і окремий архівний аркуш про Павла Анфілогова.
Орловське ядро: дев'ять власників землі
У писцевій книзі Орловського повіту 1594/95 року трапляються одразу дев'ять землевласників із варіантами прізвища Анфілогов. Це вже не самотній рядок, а ціле сусідство: двори, поля й сінокоси одного прізвища.

Служба за землю
Усі вони — діти боярські. Назва оманлива: до бояр ці люди стосунку не мали. Так називали провінційних служилих людей, основу тогочасного війська. Государ давав такій людині помістя — землю, з якої можна прогодуватися, — а натомість та на перший поклик з'являлася на службу з конем, зброєю та запасом їжі. Помістя не було власністю: перестав служити — землю могли віддати іншому.
Служили вони по-різному. Писцева книга поділяє орловських поміщиків на полкових, станичних, самопальних і облогових: одні ходили в полки, інші — у станиці, кінні дозори, що об'їжджали степ і виглядали татар, треті воювали з ручною вогнепальною зброєю — самопалом, четверті обороняли саму фортецю. Порядок степових дозорів із 1571 року визначав боярський вирок про станичну й сторожову службу — перший такий статут, складений воєводою Михайлом Воротинським.
Головною загрозою були кримські татари. Кримське ханство жило здебільшого набігами: майже щоліта його кінні загони виходили зі степу, палили села й гнали в полон людей, яких потім продавали в рабство на невільничих ринках Криму. Тому рік служилої людини ділився надвоє. Навесні, коли степ просихав і можна було чекати набігу, вона вирушала в полки на південні рубежі. Восени поверталася до двору, ріллі й сінокосу. Орел стояв недалеко від краю обжитих земель — майже на шляху цих загонів.
У книзі сусідять форми Онфілогов, Анфілогов і Анпілогов. П'ять дворів стояли в селі Баздирево, і троє їхніх господарів — Василь, Тимофій і Карп — прямо названі братами, синами Микули.
Василя, Тимофія і Карпа записано Микулиними дітьми.
Однакове по батькові й одне село дають підстави припускати спільного батька.
Суцільна лінія повторює пряму формулу писцевої книги; пунктир показує ймовірний зв’язок, який документ не називає спорідненістю.
Землі більше, ніж ріллі
Помістя були крихітними. Ріллі у власників — від двох до п'яти гектарів у полі, а довкола в кілька разів більше нерозораної «дикої» землі. Жилих селянських дворів книга не записує в жодного з дев'ятьох — лише порожні. Отже, орали здебільшого самі, у проміжках між походами.
В Івана Нечаєва на Радомлі ріллі ще не було зовсім. Його земля була займищем — щойно зайнятою ділянкою, якій дали семирічну пільгу від податків.
| Власник | Місце | Рілля, четвертей | Дике поле, четвертей | Сіно, копиць |
|---|---|---|---|---|
| Беляй Васильович Онфілогов | Баздирево | 9 | 51 | 115 |
| Осип Васильович Анфілогов | Баздирево | 5 | 19 | 70 |
| Василь, Тимофій і Карп Микуліни | Баздирево · спільно | 6 | 51 | 115 |
| Іван Першин Анфілогов | Бєлая | 4 | 29 | 50 |
| Софон Тимофєєв Анфілогов | Софоново | 4 | 36 | 85 |
| Єрмак Пахомов Анпілогов | Малцовська | 7 | 19 | 40 |
| Іван Нечаєв Анпілогов | займище на Радомлі | 0 | 15 | 80 |
Ріллю й дике поле вказано «в одном поле» трипільної сівозміни.
Карта поєднує писцевий опис із сучасними топонімами. Софоново показано областю, а не точною точкою: поселення зникло, а доступна історична карта допускає похибку. Джерела та межі точності.
1596 року на службу записали молодого Павла Терентієва сина Анфілогова. Таких новачків називали новиками, і кожному призначали оклад — скільки землі йому належить за службу. Павлові поклали 250 четвертей (чверть — близько половини гектара). Це норма, а не справжній наділ: у його сусідів разом із нерозораним полем виходило в кілька разів менше.
Редакційне читання рядка: «Павел Терентьев сын Анфилогов».
Російський державний архів давніх актів. Ф. 181. Оп. 2. Спр. 120. Арк. 58 зв. Цифровий образ 0060.
Фрагмент джерела; підсвічування рядка додала редакція.Звідки прийшли орловські родини
Орел заснований 1566 року за указом Івана Грозного: фортеця при впадінні Орлика в Оку прикривала південні повіти від набігів кримських татар. Землю довкола роздавали служилим людям, і місто отримувало захисників, які жили поруч із ним.
Людей бракувало. 1576 року Орлу належало мати 500 кінних козаків — служилих вершників, простіших за дітей боярських, яких висилали в степові дозори, — а насправді було тільки 80. Служилих збирали звідусіль, і серед тих, кого сюди привела служба, були предки Анфілогових. Звідки саме вони прийшли, поки що лишається загадкою.
Для дослідниківДжерела, застереження та відкриті питання цього розділу
Писцева книга 1594/95. Вісім власників записані в Корчаковському стані, один — Єрмак Пахомович на Нугрі — у Ноугорському; стани були округами всередині повіту. Помістя описані за жеребками — частками спільної земельної дачі. Беляй і Осип Васильовичі з Баздирева могли бути братами, але такої формули в записі немає. Порожні селянські двори позначені в Беляя (один) і в Єрмака (два). S-OREL-1594 S-BOYAR-CHILDREN
Міри. Чверть — приблизно половина десятини, 0,58 гектара. Ріллю рахували «в одном поле, а в дву потому ж» (в одному полі, а у двох інших так само): число стосується одного з трьох полів. Тому дев'ять четвертей у рядку — близько 5,2 гектара в одному полі, а не площа всього господарства. Займище Івана Нечаєва отримало пільгу з 20 січня 1595 до 20 січня 1602 року. S-OREL-GEOGRAPHY
Новик 1596 року. Оклад у 250 четвертей — належна норма забезпечення; запис не доводить, що всю землю було видано. S-OREL-1596
Звідки прийшли родини. Розпис 1576 року фіксує недобір: із 500 належних кінних козаків в Орлі було 80, тобто 420 — незакрита вакансія, а не число переселенців. Поіменної відомості переселенців Анфілогових немає. Опубліковані писцеві книги Тули, Дедилова, Кашири, Веньова та Єпіфані перевірені повністю — прізвища там немає; книг Карачева, Болхова, Мценська, Новосиля, Черні та Брянська у виданні немає. S-PKMG-SWEEP · Дослідницька нотатка
Розряди служби. Перелік «полкових, станичних, самопальних і облогових» дітей боярських — за заголовками станів у писцевій книзі 1594/95 року. Можливий попередник одного з орловських поміщиків — путивльський стрілець-самопальник Беляй Васильєв, що отримав землю на Путивльському полі 1593/94 року: ім'я та по батькові збігаються з Беляєм Васильовичем Онфілоговим, але прізвище й перехід не доведені.