Анфілог Іванов син Констянтинова
У документахАнфілог Іванов син Констянтинова · Анфілог Іванов син Костянтинова · Анпілог Іванов син Костянтинова
- Життя
- Народження не встановлено — смерть не встановлено
- Місця
- Рязанська земля; Ярославський, Кашинський, Углицький, Тверський і Орловський повіти; Російська Північ і Північна Двіна · село Рупосово (нині Рубцово), Рязанський повіт
- Джерела
- 2
- Заняття
- великокнязівський селянин, учасник государевого обшуку
Ім’я та зміст
Розбираємо дослівну форму, патронім, роль людини, час і географію, а також окремо зазначаємо, що документ доводить і чого з нього виводити не можна.
- Повне іменування
- Анфілог — особове ім'я; Іванов син — по батькові. Форма Констянтинова може бути додатковим родинним іменуванням, але її точна будова потребує перевірки оригіналу.
- Стан
- Слово «крестьянин» («селянин») стоїть у самому джерелі; це не висновок із контексту.
- Дата і покоління
- Грамота належить до 1530-х років, тобто Анфілог був дорослим сучасником першого писцового запису тверського Онфілогова 1539/1540 року.
- Його місце в обшуку
- Він не названий мешканцем спірного Рупосова чи ченцем Ольгова монастиря. Його залучили як одного з великокнязівських людей округи, здатних під хресним цілуванням підтвердити пам'ять про землю та поселення.
- Історична цінність
- Людина з точною формою імені брала участь у розгляді про давність, заснування та належність села — найближчому жанровому аналогу шуканого свідчення про Онфілогово.
- Що означає «кто деревню поставил» [«хто село поставив»]
- Обшук пов'язує виникнення недавнього поселення з діями конкретних людей. Це доводить, що питання про засновника села було зрозумілим сучасникам буквально і могло зберігатися в пам'яті сусідів.
- Контрольний приклад Митусова
- Свідки пояснили іншу назву формулою: селище зветься Митусовим, бо там жив конюх Митус. Такий причиновий рядок — саме той рівень доказу, якого поки бракує для тверського Онфілогова.
- Чому це найкращий зразок селянина-епоніма
- Тут збігаються повна форма Анфілог, прямо названий селянський статус, потрібне десятиліття і документ про походження села. Жоден інший знайдений тезка не поєднує всіх чотирьох ознак.
- Географія
- Рупосово — сучасне Рубцово Рязанського району. Підклітне локалізується краєзнавчою публікацією між нинішніми Страховом і Тяпкіном на Скніжці; прочитання Старотумово в публікації супроводжене варіантом Стародумово. Акт не розподіляє Анфілога та Ісаю по двох поселеннях поіменно.
- Межа
- Рязанський повіт, Рупосово, Підклітне і Старотумово не поєднані документом із Нікольським Свечиним або Юрловими.
- Що змінить статус
- Потрібен документ про його службу, рідню або землю в Тверському повіті чи акт, що поєднує його з Юрловими та Нікольським Свечиним. Без такого мосту переносити рязанського селянина до Твері не можна.
Нотатки
Названий у рязанській судній грамоті 1530-х років одним із селян великокнязівських сіл Підклітного і Старотумова та учасником обшуку про походження села Рупосова. У рядку два селяни йдуть після двох поселень, тому визначити, з якого саме села був Анфілог, поки не можна.
Анфілог — особове ім'я; Іванов син — пряме по батькові; Констянтинова — старе написання додаткового родового або патронімічного іменування.
Він давав свідчення під хресним цілуванням разом з іншими місцевими селянами про давність монастирської землі та походження поселення.
У тій самій справі походження сусіднього Митусова пояснено прямою формулою: місце так називалося тому, що там жив конюх Митус. Це точна модель доказу, якого поки бракує для Онфілогова.
Ця людина особливо важлива як підтвердження того, що повну форму Анфілог у потрібну епоху носив реальний селянин, а не лише книжний святий чи служилий землевласник.
Іменний покажчик III тому Зводу О. І. Цепкова нормалізує його як «Анпилог (Анфилог) Иванов сын Константинова, крестьянин» [«Анпілог (Анфілог) Іванов син Константинова, селянин»]. Суцільна перевірка покажчиків усіх чотирьох томів не виявила іншого носія основ Анфіл-/Анпіл-/Онфіл-/Ампіл- і не дала синів цієї людини з патронімом Анфілогов. Тому рязанська позиція залишається ізольованим кандидатом, а не готовим родоводом до Орла.
Рупосово із судової справи продовжує існувати як село Рубцово Рязанського району; саме там відбувався государів обшук, і цю документальну точку винесено на карту. Зникле Підклітне краєзнавча публікація розміщує між сучасними Страховом і Тяпкіном на Скніжці; Старотумово видавець допускає читати як Стародумово.
Це найсильніша пряма соціальна паралель селянської версії епоніма, але не доведений засновник тверського Онфілогова: географічного й володільницького мосту немає.